Лікування перинатального ураження центральної нервової системи в Харкові

Перинатальні ураження центральної нервової системи (ПУЦНС) - об'єднують в собі відразу кілька діагнозів, які виражаються в порушеннях функцій роботи головного і спинного мозку, що виникають під час вагітності та у новонароджених, що в свою чергу може привести до стійких неврологічних захворювань в більш старшому віці (як приклад, ДЦП).

Важливо знати, що перинатальні ураження ЦНС, зокрема головного мозку (в тому числі внутрішньочерепні крововиливи, важка ішемія мозку) - реальна загроза для життя і здоров'я Вашої дитини, навіть за умови вчасно наданої висококваліфікованої медичної допомоги. Що ж стосується середніх і легких форм ураження головного мозку, вони не становлять загрози для життя, але в той же час можуть стати серйозним поштовхом для порушення психіки дитини і розвитку її рухової активності.

Причини і фактори ризику для виникнення ПУЦНС?

Перинатальне ураження центральної нервової системи може розвинутися за досить різноманітних причин, найвідоміші:

хронічна інтоксикація матері
хронічні захворювання матері (цукровий діабет, гіпотиреоз, ожиріння, анемія, серцево-судинна патологія)
захворювання матері, пов'язані з порушенням обміну речовин (цукровий діабет, фенілкетонурія і т.д)
порушення матково-плацентарного кровотоку, відшарування плаценти і т.д.
імунологічна несумісність матері і плоду (по АВО і резус-фактору)
стреси і психологічний дискомфорт вагітної жінки
інфекційні захворювання під час вагітності
обвиття пуповини
важкий токсикоз
недоношеність
пороки розвитку плоду

Також особливе місце в розвитку ПУЦНС займають родові травми і асфіксія плода, які можуть виникнути при наступних станах:

стрімкі або затяжні пологи
передчасні роди
клінічно вузький таз
тазове передлежання плода
слабкість пологової діяльності
кесарів розтин

Симптоми перинатального ураження центральної нервової системи

ПУЦНС відрізняється вельми багатогранними симптомами, серед яких варто виділити:

М'язову дистонію, яка характеризується патологічним підвищенням або ж зниженням тонусу м'язів. У новонароджених в нормі підвищений м'язовий тонус м'язів згиначів, який в процесі росту і розвитку починає знижуватися, і переходить до нормального. Дана трансформація дозволяє новонародженому мати необхідний набір захисних рефлексів, в процесі росту знижений тонус згиначів дасть можливість сформувати правильні рухи. У тих випадках, коли тонус м'язів своєчасно не знизився або ж не симетрично змінюється, це у великій мірі заважає нормальному руховому розвитку дитини.
Синдром нейро-рефлекторної збудливості - порушення режиму сну і неспання, гіперактивна реакція на різні звуки, дотики.
Пригнічення ЦНС, яка може виражатися апатією, млявістю, сонливістю, зниженням тонусу і рефлексів.
Внутрішньочерепна гіпертензія. Даний синдром виникає при підвищеному внутрішньочерепному тиску. Найбільш характерні для цього синдрому: підвищена збудливість, відригування, нав'язливий крик і симптом Грефе. Внутрішньочерепна гіпертензія може призвести до розвитку гідроцефалії (зменшенні в обсязі тканини мозку та заміщення її рідиною).
Судомний синдром - мимовільні скорочення м'язів всього тіла, які супроводжуються втратою свідомості або просто «завмирання» на кілька секунд. Небезпека судомного синдрому в тому, що при відсутності лікування в значній мірі порушується нормальний розвиток мозку і його функцію.

Діагностика перинатального ураження центральної нервової системи

Діагноз встановлюється дитячим лікарем-неврологом на підставі огляду, що включає скарги батьків, анамнестичних даних з оцінкою наявних факторів ризику, огляду дитини. Велике значення має ультразвукове дослідження УЗД головного мозку (нейросонографія) з оцінкою стану судин (доплерографія).

Лікування перинатального ураження центральної нервової системи

У лікуванні ПУЦНС приділяють увагу не тільки на відновлення порушень функцій нервової системи, які вже існують, але також і на попередження розвитку нових патологічних процесів, які можуть виникнути у дитини з ПУЦНС.
У медикаментозному лікуванні можуть застосовуватися, наприклад, ноотропи, препарати, що відновлюють трофічні процеси в роботі головного мозку, такі як: церебролізин, кортексин, пірацетам, пантокальцін, солкосерил, а також інші ноотропні препарати. Для стимуляції загальної реактивності, новонародженій дитині проводять курс лікувального масажу і спеціальної лікувальної гімнастики, а при необхідності і комплекс фізіотерапевтичних процедур.

Величезна роль в реалізації реабілітаційних заходів і відновлення порушених функцій, це своєчасне реагування батьків!

У разі, якщо батьки виявили хоча б найменшу ознаку враження ЦНС, необхідно відразу ж звернутися до дитячого невролога. Не потрібно забувати про те, що розвиток дитини процес індивідуальний, і такі індивідуальні особливості новонародженого в кожному конкретному випадку грають не останню роль в процесі відновлення функцій ЦНС.