Лікування аутоімунного тиреоїдиту у дітей в Києві

Аутоімунний тиреоїдит (АІТ або тиреоїдит Хашимото) у дітей - це запалення щитоподібної залози, яке розвивається внаслідок атаки власними антитілами організму. Причиною атипової поведінки антитіл стає генетичне порушення їх реакції на щитоподібну залозу. Аутоімунний тиреоїдит може протікати безсимптомно або з проявами гіпотиреозу або гіпертиреозу. У дітей віком до 10 років захворювання діагностують у 0,5% випадків, у підлітків частота захворюваності збільшується до 2%. Дівчатка хворіють у п'ять разів частіше за хлопчиків. Діагностикою та лікуванням аутоімунного тиреоїдиту займається дитячий лікар-ендокринолог.

Запишіться на консультацію дитячого лікаря-ендокринолога вже зараз! Запишіться на прийом до дитячого лікаря-ендокринолога за телефоном: 063-250-79-42 та 068-838-56-35, або залиште заявку за допомогою форми запису на нашому сайті.

Симптоми аутоімунного тиреоїдиту у дітей

Захворювання може тривати безсимптомно. Характерні ознаки аутоімунного тиреоїдиту з'являються, коли у дітей змінюється рівень гормонів щитоподібної залози. Як правило, процес триває поетапно.

На початковій стадії захворювання нерідко розвивається гіпертиреоз або тиреотоксикоз. Метаболізм різко збільшується, апетит зростає з ним. Незважаючи на використання великої кількості їжі, дитина худне. Нервова система реагує на цей процес надмірною збудливостью, внаслідок цього спостерігається тенденція до агресії, істерик. У пацієнта виявляється підвищена частота серцевих скорочень та гіпертонія, посилення пітливості та тремтіння пальців.

У міру розвитку патологічного процесу кількість гормонів щитоподібної залози зменшується, викликаючи симптоми гіпотиреозу:

суха шкіра
помірний набряк
відчуття повзаючих гусенів в області рук і ніг
постійний холод
в’ялість, сонливість, апатія
ниження апетиту та набір ваги навіть при помірному харчуванні
зменшення навчальних показників у школі

Коли запальний процес призводить до збільшення щитоподібної залози, вона стає помітною візуально і виглядає як опуклість на передній поверхні шиї. Дитина може скаржитися на відчуття грудочки в горлі, хворобливість при ковтанні.

Причини захворювання

Необхідною умовою для утворення аутоімунного тиреоїдиту у дитини є наявність генетичної схильності. Гени HLA відповідають за роботу Т-клітинного імунітету. Мутації в генах цієї системи призводять до того, що Т-лімфоцити сприймають щитоподібну залозу як чужорідне для організму тіло та виробляють проти нього антитіла. Вплив антитіл викликає у залозі запальний процес.

Однак не у всіх дітей з генетичною схильністю розвивається тиреоїдит. Для початку патологічного процесу потрібні фактори ризику, що погіршують стан щитоподібної залози:

травми щитоподібної залози, видалення її частини з медичних причин;
перенесені інфекційні захворювання - кір, краснута, герпетичні та цитомегаловірусні інфекції;
вплив випромінювання;
надлишок йоду в питній воді та їжі.

Сам по собі аутоімунний тиреоїдит не передається дитині від батьків чи інших родичів. Спадковий фактор є лише схильністю до розвитку захворювання, і без впливу інших провокуючих факторів захворювання може не виникати.

Класифікація аутоімунного тиреоїдиту у дітей

Залежно від реакції щитоподібної залози на антитіла, виділяють два типи аутоімунного тиреоїдиту у дітей: гіпертрофічний (характеризується збільшенням залози, зустрічається найчастіше) та атрофічний (супроводжується зменшенням обсягу тканин).

Найчастіше лікарі користуються класифікацією, заснованої на рівні гормонів у крові:

гіпертиреоїдний: у крові виявляється надлишковий вміст гормонів щитовидної залози;
еутиреоїдний: рівень гормонів у межах норми;
гіпотиреоїдний: вміст знижений.

До яких наслідків може призвести аутоімунний тиреоїдит?

Без лікування АІТ може призвести до тяжкого гіпотиреозу, який, у свою чергу, може спричинити уповільнення всіх процесів в організмі, анемію, серцеву недостатність та кому.

Запущений гіпертеріоз може призвести до тиреотоксичного кризу - раптового підвищення активності щитовидної залози. Усі системи організму починають функціонувати у форсованому режимі. Навантаження на серце може спричинити аритмію, тахікардію та шок.

Діагностика аутоімунного тиреоїдиту у дітей в Києві

Діагностикою та лікуванням аутоімунного тиреоїдиту у дітей займається дитячий лікар-ендокринолог. Стандартний комплекс обстежень включає:

збір скарг та анамнезу
огляд з оцінкою стану шкіри, нігтів, підшкірної клітковини, і навіть пальпацією щитоподібної залози
УЗД щитоподібної залози
оцінка гормонального профілю
пункція залози з наступним гістологічним дослідженням (дозволяє виявити сам факт наявності запалення, а також його аутоімунну природу)
загальний аналіз крові, імунограма та інші допоміжні аналізи
консультації вузьких спеціалістів за потреби

Лікування аутоімунного тиреоїдиту у дітей в Києві

Якщо захворювання не призвело до порушення гормонального профілю, лікування полягає в мінімізації факторів ризику: зменшення кількості йоду в організмі, усунення стресів та осередків інфекції в організмі. Зниження у дітей рівня гормонів щитоподібної залози на тлі аутоімунного тиреоїдиту потребує лікування заміщувальними препаратами. Дозування розраховується індивідуально. Додатково призначаються засоби, що містять селен, що дозволяють зменшити кількість антитіл.

Формування тиретоксикозу є показанням до призначення препаратів, які знижують активність залози.

Якщо симптоматика тиреоїдиту спричиняє сильний дискомфорт, допускається призначення препаратів, що блокують запалення, а також симптоматичних засобів: гіпотензивних, седативних тощо.

Прогноз та профілактика

У 25% дітей з аутоімунним тиреоїдитом спостерігається спонтанне відновлення тиреоїдної гормональної функції, а в інших вдається контролювати стан замісної терапії. Найчастіше прогноз сприятливий, але при несвоєчасному зверненню до лікаря є ризик розвитку тяжкого гіпотиреозу. Профілактика включає раціональну за вмістом йоду дієту, виключення шкідливих факторів середовища, запобігання вірусним інфекціям у дитини.