Лікування розладів харчової поведінки в Києві

На перший погляд розлад харчової поведінки може здатися одним із найнешкідливіших порушень психіки. Так чи інакше кожному доводилося забувати поїсти через стрес або завершити важкий день зайвим шматком торта. Але за статистикою анорексія та булімія мають один із найвищих показників смертності серед психічних захворювань - до 20% хворих, які не отримують лікування, помирають. При цьому лише 60% хворих, які отримали кваліфіковану допомогу, повністю виліковуються від розладів харчової поведінки.

Якщо ви помітили у своїх близьких симптоми одного з перерахованих розладів харчової поведінки, не витрачайте час на розмови з хворим - це не дасть результату. Зверніться до психотерапевта або психіатра.

Запис на прийом до психіатра можливий за телефоном: 063-250-79-42 та 068-838-56-35, або за допомогою форми запису на нашому сайті.

Основні види розладів харчової поведінки

Фахівці виділяють такі основні види розладів харчової поведінки:

Нервова анорексія. Наявний дефіцит маси тіла, навмисно підтримуваний хворим. Розлад переважно зустрічається в осіб жіночої статі, розцінюється як самоушкодження з метою схуднення, профілактики набору ваги, досягнення ідеальної зовнішності, фізичної форми. У хворого спостерігається наступна симптоматика: панічний страх погладшати, безсоння, депресивні настрої, дратівливість, знижена рухова активність, заперечення своєї проблеми.
Нервова булімія. Клінічна картина характеризується безконтрольним вживанням продуктів харчування у необмежених кількостях, регулярним використанням способів контролювати свою вагу (штучне викликання блювання, виснажливі тренування, зловживання адсорбентами та проносним), надмірна залежність самооцінки від своєї зовнішності. Більшість хворих має нормальну вагу. Напади переїдання супроводжуються невгамовним голодом. Хворий може або постійно їсти, або посил до прийому їжі може виникнути раптово. Нерідко такі напади трапляються у нічний час. Такий розлад харчової поведінки також може призвести до смерті, депресії, нервового виснаження, неврастенії, наркоманії, алкоголізму, гострої серцевої недостатності.
Компульсивне (психогенне) переїдання. Приводить до різкого набору надмірної маси тіла. Хаотичному та неконтрольованому прийому їжі може передувати сильний стрес: втрата близької людини, проблеми на роботі та в сім'ї, оперативне втручання, сильні емоційні переживання. Насправді людина не відчуває сильного голоду, віддає перевагу калорійній вуглеводній їжі, щоб заглушити це псевдопочуття.
Орторексія. Патологічне та нав'язливе прагнення до правильного харчування, яке супроводжується суворим дотриманням раціону. Людина їсть не те, що подобається чи хочеться, почувається невільною від нав'язливих думок та поведінки.

До розладів харчової поведінки також відносять психогенну блювоту, поїдання непридатної їжі неорганічного походження, збочений апетит, його втрату. Усунення таких психічних дефектів має здійснюватися комплексно. Важливо усунути психологічний та фізіологічний провокуючий фактор. Найбільш ефективні методики лікування розладів харчової поведінки - психоаналіз та когнітивна психотерапія.

Причини виникнення розладу харчової поведінки

Розлади харчової поведінки мають різні психогенні, соціальні та фізіологічні фактори. Як правило, їх визначає лікар-психіатр під час діагностики хворого. Найчастіше до розладів прийому їжі призводить відразу кілька чинників, серед яких декілька є пусковими механізмами захворювання.

Основні причини розладу харчової поведінки:

Загальноприйняті ідеали краси. Протягом десятиліть «ідеали» краси, що нав'язуються, у вигляді стрункості формують неправильне ставлення до успішності та затребуваності.
Стрес. Прийом їжі як компенсацію психоемоційної перенапруги поступово переходить у залежність і самостійним джерелом стресу.
Психотравмуючі події. У більшості пацієнтів з порушеннями прийому їжі в минулому переживали сексуальне або фізичне насильство.
Мікросоціальні умови. Велику роль у формуванні правильного ставлення до їжі та зовнішності відіграють харчові звички та цінності у сім'ї. Пристрасть до солодкого, відсутність режиму харчування, авторитаризм, гіперопіка, застосування їжі як покарання чи заохочення формують неправильне ставлення до їжі. Пусковим механізмом РХП у молодому чи підлітковому віці часто стають образливі зауваження подружжя, батьків або однолітків про зовнішність чи вагу.
Психологічні особливості. Розлади частіше формуються на тлі заниженої самооцінки, залежності від думки оточуючих, перфекціонізму, емоційної лабільності, навіюваності чи почуття провини. Особливо часто ці фактори діють на підлітків, що переживають вікову кризу.
Психічні захворювання. Багато психічних захворювань супроводжуються порушеннями харчової поведінки. До них відносять шизофренію, психопатію, депресію, біполярний афективний розлад. Порушення в прийомі їжі відрізняються стійкістю до терапії та вираженими симптомами.
Спадкова схильність. Порушення передачі нейромедіаторів і гормональні відхилення, що передаються генетично, призводять до збочення, підвищення або зниження апетиту, розвитку ожиріння.

Діагностика розладів харчової поведінки

Діагностику порушень у прийомі їжі проводить лікар-психіатр. Під час бесіди фахівець з'ясовує всі деталі анамнезу та симптомів захворювання, ставить хворому та його родичам питання про стресові та травмуючі ситуації, особливості його харчування та ставлення пацієнта до своєї зовнішності та ваги, застосовує різні тести на розлади харчової поведінки.

Лікування розладу харчової поведінки

У психотерапії розладів харчової поведінки найефективніша когнітивно-поведінкова терапія. Цей метод передбачає роботу з руйнівними установками, які впливають на поведінку пацієнта на несвідомому рівні. У лікуванні за допомогою когнітивно-поведінкової терапії важлива співпраця лікаря та пацієнта: хворий повинен не лише відвідувати сеанси психотерапії, а й виконувати домашні завдання. Психотерапевтична допомога при розладі харчової поведінки підводить хворого до витоків появи руйнівних установок у його житті, пацієнт навчається розпізнавати ситуації, в яких ці установки включаються автоматично та впливають на прийняття рішень. Поступово він звикає до свідомого ухвалення рішень у кожному конкретному випадку.

Як медикаментозне лікування при психотерапії розладів харчової поведінки використовуються антидепресанти або невеликі дози нейролептиків для того, щоб зняти тривожність. Якщо пацієнт - підліток, психотерапевтична допомога при розладі харчової поведінки включає також сімейну психотерапію.